Смотреть больше слов в «Латинском словаре»
Період у розвитку європ. культури, що тривав у Італії з кінця XIII до поч. XVI ст., у Зх. та Центр. Європі — з XV до кінця XVI ст.; характерний боротьб... смотреть
РЕНЕСА́НС, у, ч.1. Період ідеологічного й культурного розквіту в ряді країн Європи, що змінив середньовіччя у XIV–XVI ст.; Відродження.– Се [розлучення... смотреть
період у розвитку європ. культури, що тривав у Італії з кінця XIII до поч. XVI ст., у Зх. та Центр. Європі - з XV до кінця XVI ст.; характерний боротьбою за першість між світською та духовною, королівською та папською владою, зростанням значення місцевого, національного фактора; гол. риси: посилення гуманістичних і світських тенденцій (гол. напрямок думки - гуманізм, гол. релігійний рух - Реформація), творче звернення до традицій античності (зацікавлення класичними мовами та літературою, оновлення філософських напрямків платонізму й арістотелізму), тенденції математизувати природничі науки, зростання значення експерименту (Ф. Бекон, Ґ. Ґалілей, М. Коперник), соціальні (Т. Мор, Т. Кампанелла) та політичні (Н. Макіавеллі) теорії. У літературі - ідеї гуманізму, стилістичний ідеал, орієнтований на чистоту та зрозумілість мови, розквіт лірики (пісні, релігійні гімни, філософські елегії), лицарської епіки, па... смотреть
ренеса́нс (франц. Renaissance, від лат. renascor – відроджуюсь) 1. Епоха Відродження, період в ідеологічному й культурному розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії – 14 – 16 ст., в інших країнах – кінець 15 – 16 ст.), зумовлений зародженням капіталістичних відносин. У період Р. розвинулася нова, буржуазна ідеологія і культура, виник новий світогляд – гуманізм. Пробудився інтерес до літератури й мистецтва Стародавньої Греції і Риму (звідси й назва). 2. Архітектурний стиль епохи Відродження, що прийшов на зміну готичному і сприйняв елементи греко-римської архітектури.... смотреть
проторенесанс; ч. (фр., від лат., відроджуюсь) 1. Епоха Відродження, період в ідеологічному й культурному розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії - 14 - 16 ст., в інших країнах - кінець 15 - 16 ст.), зумовлений зародженням відносин. У період Р. розвинулася нова, ідеологія і культура, виник новий світогляд - гуманізм. Пробудився інтерес до літератури й мистецтва Стародавньої Греції і Риму (звідси й назва). 2. Архітектурний стиль епохи Відродження, що прийшов на зміну готичному і сприйняв елементи греко-римської архітектури.... смотреть
-у, ч. 1) Період ідеологічного й культурного розквіту в ряді країн Європи, що внаслідок зародження капіталізму змінив середньовіччя у 14-16 ст.; Відро... смотреть
-у, ч. 1》 Період ідеологічного й культурного розквіту в ряді країн Європи, що внаслідок зародження капіталізму змінив середньовіччя у 14-16 ст.; Відро... смотреть
ВІДРО́ДЖЕННЯ (період розквіту, піднесення науки, мистецтва, літератури в ряді країн Європи), РЕНЕСА́НС. Просто перед ним здіймався королівський замок з... смотреть
(від фр. renaissance - відродження) епоха Відродження - суспільно-політичний та культурний рух в країнах Європи у ХІV-ХVІ ст., яке протиставило себе Середньовіччю; характеризується інтересом до людини у дусі античного мистецтва... смотреть
имя собств., сущ. муж. родаРенесанс -у
ренеса́нс[реинеисанс]-нсу, м. (на) -н'с'і
[renesans]ч.Renesans
ренеса́нс 1 іменник чоловічого роду стиль в архітектурі ренеса́нс 2 іменник чоловічого роду відродження
Відрода, відродження, див. Рисорджименто
іст.Renaissance, Renascence
Начальная форма - Ренесанс, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное
Ренесанс (історичний період): епоха (доба) Ренесансу, український Ренесанс та ін.
Ренеса́нс іменник чоловічого роду історичний період - Відродження іст.
Сан Ранее Нер Ера Асснер Асс Арсен Арен Сеансер Сена Сера Ренесанс Сеанс
(- епоху) Відродження; П. розквіт, піднесення, відродження.
Ренеса́нс, -су, -сові
{реинеиса́нс} -нсу, м. (на) -нсі.
Renessanse
Renæssance
Renässans
ренесанс (стиль)
Ренессанс
რენესანსი
ренесанс (Ренесанс), -у
імен. чол. роду, тільки одн.іст.ренессанс
власна назва, імен. чол. родуРенесанс